1) Він в курсі того, що відбувається в своїй області (та в сусідніх з нею). Для цього він кожен день продивляється стрічки новин, сайти відомств, розсилки різних фондів, читає конкурентні газети. Все це робиться за найменший проміжок часу.
2) Він кожен день має про запас декілька тем, про які може написати статтю. Теми класифіковані на термінові і довгострокові.
3) Він працює над декількома текстами одночасно: перший здає сьогодні, над другим працює після здачі першого тексту – на завтра або післязавтра, а третій текст планує в голові на рівні теми і плану (це довгостроковий текст, який залишається актуальним довгий час).
4) Він береться за написання складних жанрів, просту новину залишає новачкам.
5) Він регулярно відвідує конференції, брифінги, зустрічі важливих людей з метою збору нових телефонів ньюзмейкерів, з метою бути в курсі своєї теми (щоб потім, зрозуміло, використати все, що потрібно, у своєму матеріалі), з метою «обертатися в тусовці», щоб важливі особи знали його ім'я – це гарантія доступу до них у неробочій час за допомогою мобільного телефону для отримання гарного коментаря до статті. На конференціях задає гострі питання, спілкується в кулуарах із представниками влади та бізнесу, але не тільки з приводу поточної теми, але й з приводу інших цікавих тем, які потенційно можуть перетворитися на статтю.
6) Спілкуючись із джерелами, він бачить ціль кожного свого слова та дії. Так само, як бачить ціль кожного слова та дії джерела.
7) Він рідше спілкується з прес-секретарями відомств, тому що має можливість додзвонитися напряму до керівника: в його записній книжці назбиралося багато корисних телефонів, вона займає декілька сотень сторінок.
8) Він постійно вдосконалює навички написання матеріалу, звертає увагу на те, як гарний текст поданий в інших газетах, експериментує.
9) Він пише текст за максимально короткий проміжок часу, стаття вибудовується в нього в голові вже до того, як він сів її писати.
10) Він інколи не зриває дедлайн зі своєї провини.
11) Його текст не потребує редакторської правки, в тексті завжди зібрана вся можлива інформація та в той же час немає нічого зайвого, представлені всі сторони конфлікту.
12) Він рідко використовує диктофон: в основному, коли співрозмовник говорить щось юридично спірне або протягом інтерв'ю.
13) Він часто знаходить ексклюзивну інформацію і знає, що з нею робити.
14) Він вміє представити інформацію цікаво, не перебріхуючи при цьому фактів (тобто вміє працювати з правдою, упаковувати її в продукт): його тексти завжди «на грані» по всім параметрам.
15) Він юридично підкований, його важко засудити.
16) Він пише грамотно, говорить грамотно, не робить стилістичних помилок, має свій власний стиль написання тексту.
17) Його часто запрошують в якості гостя на різні програми телебачення та радіо, його тексти часто цитують, йому дають можливість писати авторські колонки.
Підглянуто на Медіапедії.
Більше про журналістику і новини про ЗМІ читайте в твіттері @presszvanie.
Comentários